Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Chochkov R$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Chochkov R. Rheological properties of fermented beverage from barley flour [Електронний ресурс] / R. Chochkov, V. Chonova, S. Valova, G. Karadzhov // Ukrainian food journal. - 2013. - Vol. 2, Issue 3. - С. 321-327. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2013_2_3_4 | ||
| 2. | 
Chochkov R. M. Effect of endoxylanase from bacillus subtilis on barley flour gas formation properties and rheological properties of barley dough [Електронний ресурс] / R. M. Chochkov, G. I. Karadzhov, G. T. Dobrev, V. M. Chonova // Харчова наука і технологія. - 2011. - № 1. - С. 58-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khnit_2011_1_18 | ||
| 3. |
Chochkov R. Effect of hydrocolloids on some properties of dough and quality of gluten-free bread enriched with whey protein concentrate [Електронний ресурс] / R. Chochkov, D. Zlateva, M. Dushkova, S. Topleva // Ukrainian food journal. - 2019. - Vol. 8, Issue 3. - С. 533-543. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2019_8_3_10 Вивчено вплив гідроколоїдів (ксантанової смоли та гуарової смоли) на властивості тіста та якість безглютенового хліба (БГХ) з рисового і кукурудзяного борошна, збагаченого концентратом білкової сироватки. Для приготування концентрату сироваткового білка використано лабораторну систему зі знімним модулем плоскої ультрафільтраційної мембрани. Консистенцію тіста вимірювали за ступенем занурення за допомогою автоматичного пенетрометра. На підставі попередніх експериментів (із 5, 10 і 15 %) встановлено, що оптимальна кількість концентрату сироваткового білка становила 10 %. Тому для подальших експериментальних досліджень для контрольного хліба додавали 10 % концентрат сироваткового білка. Додавання більшої кількості ксантанової смоли призводило до слабкої консистенції тіста. Щодо консистенції тіста можна зробити висновок, що додавання ксантанової смоли призводить до вивільнення тіста, незалежно від її кількості. Найкращий результат отримано у разі додавання 1,5 % гуарової смоли. Максимальне збільшення об'єму хліба отримано у разі додавання 1,5 % гуарової камеді. Питомий об'єм хліба значно покращився у разі додавання гідроколоїдів. Встановлено, що контрольний зразок мав менший питомий об'єм. Зразки, що містять гідроколоїди, мали більший об'єм, ніж контрольний. Додавання 1 % ксантанової смоли призвело до збільшення індексу H/D на 50 % у порівнянні з контрольним зразком. У разі додавання 1,5 % гуарової смоли отримано найвищі результати - збільшення у порівнянні з контрольним зразком становило 100 %. Гуарова смола мала більший вплив на органолептичні властивості БГХ з рису та кукурудзяного борошна, ніж ксантанова камедь. Додавання 1,5 % гуарової смоли призвело до найкращих результатів майже для всіх органолептичних властивостей (без пористості та післясмаку). Результати щодо пористості та післясмаку, не відрізнялися від отриманих із додаванням 1 % гуарової смоли. Додавання 1,5 % гуарової смоли у рецептурі БГХ з рису і кукурудзи, розмелених до найбільшого обсягу, призвело до рівномірного кольору шкоринки і мякуша, з відсутність іржавих та інших нетипових відтінків. Аромат був слабшим, коли використовували 1 % гуарової смоли. Зразки хліба з гуаровою смолою були оцінені як більш хрусткі, з дуже приємним смаком і післясмаком. Зроблено висновок, що у технології БГХ з рису і кукурудзяного борошна, збагаченого концентратом сироваткового білка, найбільш доцільним є додавання 1,5 % гуарової смоли. | ||
| 4. |
Chochkov R. Effect of Spirulina platensis and Kelp algae on the content of thiamine and riboflavin in wheat bread [Електронний ресурс] / R. Chochkov, D. Zlateva, D. Stefanova // Ukrainian food journal. - 2021. - Vol. 10, Issue 1. - С. 145-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2021_10_1_13 Мета роботи - дослідити вплив деяких їстівних водоростей, зокрема Spirulina platensis та ламінарії, на вміст тіаміну та рибофлавіну в пшеничному хлібі. Хліб виготовляли з пшеничного борошна з додаванням ламінарії та S. platensis (порошок) у кількості 2 або 4 % від маси борошна. Вміст віаміну В2 оцінювали рідинною хроматографією з використанням методу мас-спектрометрії. Збагачення водоростями ламінарії та S. platensis у кількості 2 і 4 % від маси борошна призводить до збільшення вмісту тіаміну та рибофлавіну в пшеничному хлібі. Два типи водоростей мають різну дію. Використання 2 % ламінарії призводить до збільшення на 7,35 %, а 4 % - на 28,27 % їх кількості у порівнянні з контрольним зразком. Збільшення спостерігається з додаванням 4 % S. platensis. Кількість тіаміну становила 1533,75 мкг/кг хліба, що майже вдвічі більше, ніж у контрольній пробі. Вміст вітаміну В2 у контрольній пробі хліба становить 310,5 мкг/кг. Із додаванням ламінарії у кількості 2 % приріст вітаміну В2 становив 81,7 мкг/кг, а за вищої дози (4 %) збільшення становило 120 мкг/кг у порівнянні з контрольною пробою та 38,3 мкг/кг у порівнянні з 2 % водоростей. Найвище значення було зареєстровано для хліба, збагаченого 4 % S. platensis. Вміст рибофлавіну був майже в втричі вищим, ніж у контрольній пробі; у 2,37 разу вищим, ніж у зразку з 2 % ламінарії, та в 2,16 разу вищим, ніж у зразку ламінарії із 4 %. Встановлено, що збагачення пшеничного хліба деякими їстівними водоростями (особливо в кількості 4 % від маси борошна) є ефективним підходом для підвищення вмісту тіаміну та рибофлавіну. Вплив S. platensis на вміст вітамінів є більш вираженим. | ||
| 5. |
Zlateva D. Effect of Spirulina platensis and kelp biomass addition on the fatty acid composition of wheat bread [Електронний ресурс] / D. Zlateva, R. Chochkov, D. Stefanova // Ukrainian food journal. - 2022. - Vol. 11, Issue 1. - С. 102-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UFJ_2022_11_1_11 Вивчено вплив Spirulina platensis на черствіння м'якушки під час зберігання (96 год) пшеничного хліба шляхом вимірювання деформаційних характеристик. Хліб отримували з пшеничного борошна з додаванням S. platensis (порошок) у кількості 2 або 4 % від маси борошна. Деформаційні характеристики хлібної м'якушки вивчалися через 3, 24, 48, 72 і 96 год після випікання. Деформаційні характеристики хлібної м'якушки вимірювали за допомогою автоматичного пенетрометра шляхом занурення тіла з певною масою на певний час. Найбільше проникнення, а отже, найбільша м'якість хлібної м'якушки виявилася у зразках з додаванням S. platensis у кількості 4 % від маси борошна. В обох зразках хліба з водоростями швидкість черствіння м'якушки є повільнішою, а після 96 год зберігання загальна деформація м'якушки зменшилася в 2,75 разу, тоді як у контрольному зразку зменшилась в 3,6 разу. Зразки хліба, що містять S. platensis, мають більшу пластичність м'якушки протягом усього періоду зберігання (96 год). Додавання водоростей у кількості 2 і 4 % від маси борошна призводить до поліпшення пластичних властивостей хлібної м'якушки та довшого їх утримування, ніж у контрольному зразку. Під час зберігання в контрольному зразку пластичність хлібної м'якушки поступово знижується і при останньому вимірюванні (через 96 год після випікання) вона в 3,54 разу є нижчою у порівнянні з першим вимірюванням - через 3 год після випікання. Додавання S. platensis позитивно впливає на пластичність хлібної м'якушки. Зразки хліба, рецептура яких включає 4 % S. platensis, мають більшу пластичність м'якушки протягом усього періоду зберігання.Вивчено вплив Spirulina platensis на черствіння м'якушки під час зберігання (96 год) пшеничного хліба шляхом вимірювання деформаційних характеристик. Хліб отримували з пшеничного борошна з додаванням S. platensis (порошок) у кількості 2 або 4 % від маси борошна. Деформаційні характеристики хлібної м'якушки вивчалися через 3, 24, 48, 72 і 96 год після випікання. Деформаційні характеристики хлібної м'якушки вимірювали за допомогою автоматичного пенетрометра шляхом занурення тіла з певною масою на певний час. Найбільше проникнення, а отже, найбільша м'якість хлібної м'якушки виявилася у зразках з додаванням S. platensis у кількості 4 % від маси борошна. В обох зразках хліба з водоростями швидкість черствіння м'якушки є повільнішою, а після 96 год зберігання загальна деформація м'якушки зменшилася в 2,75 разу, тоді як у контрольному зразку зменшилась в 3,6 разу. Зразки хліба, що містять S. platensis, мають більшу пластичність м'якушки протягом усього періоду зберігання (96 год). Додавання водоростей у кількості 2 і 4 % від маси борошна призводить до поліпшення пластичних властивостей хлібної м'якушки та довшого їх утримування, ніж у контрольному зразку. Під час зберігання в контрольному зразку пластичність хлібної м'якушки поступово знижується і при останньому вимірюванні (через 96 год після випікання) вона в 3,54 разу є нижчою у порівнянні з першим вимірюванням - через 3 год після випікання. Додавання S. platensis позитивно впливає на пластичність хлібної м'якушки. Зразки хліба, рецептура яких включає 4 % S. platensis, мають більшу пластичність м'якушки протягом усього періоду зберігання.Вивчено вплив їстівних водоростей Spirulina platensis і Kelp на антиоксидантну активність (АОА) пшеничного хліба. Хліб виготовлено з пшеничного борошна з додаванням порошку спіруліни (S. platensis) і ламінарії (Kelp) у кількості 2 і 4 % від маси борошна. АОА етанольних екстрактів оцінено трьома методами: FRAP (заліза, що зменшує антиоксидантну силу), методом очищення радикалів DPPH (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил) і аналізом вилучення гідроксильних радикалів (OH) (HRSA). Виявлено суттєві відмінності у вмісті загального поліфенолу серед різних кількостей водоростей і спіруліни, доданих у хліб. Найбільший вміст поліфенолів мав зразок хліба, що містить 4 % спіруліни: 0,88 +- 0,02 мг GAE/г СР, а найменший - зразок із 2 % ламінарії: 0,44 +- 0,05 мг GAE/г СР. Існує кореляція між вилученням радикалів DPPH і вмістом загального поліфенолу та флавоноїдів. Найвищу активність вилучення радикалів DPPH спостерігали у хлібі з добавкою 4 % спіруліни - 3,11 +- 0,05 ммоль TE/г СР. На відміну від цього, найнижча здатність до очищення DPPH спостерігалась у екстрактах етанолу з хліба з 4 % ламінарії (0,89 +- 0,02 ммоль TE/г СР). Антиоксидантна здатність етанолових екстрактів до зниження Fe<^>3+ | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |